16:57   22 Грудня 2008

Від ФДР Радіоцентру: Вадим Карп’як
Від виконавця: Кузьма Скрябін
Дата інтерв'ю: 15/12/2008
Розшифрування інтерв'ю: Міла Речич

Напередодні свят, які на нас насуваються, музиканти стараються видати в ефір якісь новорічні роботи – веселі і життєрадісні. А ти вирішив порушити традицію і презентував гостросоціальну пісню Тепла Зима…

Тяжко сформулювати той свій стан, який спонукає робити такі речі. З одного боку так: логічно і за всіма законами шоу-бізнесу вальнути новорічну пісню і поїхати постригти якісь гроші. Але за останні два місяці половина людей з моєї телефонної книжки, грубо кажучи, позбулася якщо не всього свого маєтку, під «маєтком» я маю на увазі квартиру і машину, то принаймні половини того, або мусила закласти той маєток під щось, щоб не вмерти з голоду, грубо кажучи, а  через дорогу від мене людей викинули з їхнього приватного будинку, який був закладений під бізнес. Тобто реально в тій країні робляться якісь недобрі речі і я, наприклад, не можу спокійно на то дивитися, тому що ми, український народ, є заражені якимось вірусом. Той вірус - то є вибори. От на вибори ми знов підемо і будемо голосувати за тих людей, які вже 15 останніх років нас обкрадають. І таке враження, що вони на нас роблять експерименти. Вони нам придумують закони, і так як в стратегічній комп’ютерній грі дивляться: «Ану цікаво, як вони тепер виживуть? Ха! Вижили, круто, а ну вам ще тепер таку штучку. О! Знов вижили, прикольно». Тобто для них то приколи, а для нас то реальний завал. Воно не може в мене вкластися в голові і тому воно з тої голови вилазить у вигляді логічно-поскладаних рядків. Тобто та пісня – то є просто констатація факту, просто такий крик, навіть не про допомогу чи про революцію – давайте, станемо їх на вила візьмем – ні, я констатую факт і просто хочу добитися до тих людей, щоб вони послухали і зрозуміли, що та всі біда через нас самих. Ми їм даємо то робити, ми погоджуємося, ми йдемо за них голосуємо. Мені, наприклад, то не по кайфу і я готовий тим ділитися. Єдине, що просто я переконаний, що люди будуть боятися ставити ту пісню в ефір. Вони будуть боятися, тому що в нас народ як налаштований? Народ налаштований так: потриндіти в кулуарах, а коли треба зробити якісь чіткі явні речі, то, в принципі, натягнуть шапку на очі, щоб ніхто не бачив, і думають: «Та ладно, хай там ліпше сусід піде, може по голові дістане, а я посиджу, подивлюся, що з того буде».

І що ж стало стало твоєю останньою краплею?

А я зрозумів, що  то незворотній процес. Зрозуміло, що криза по всьому світі. Але Європа там не дуже страждає, тобто там приймають якісь міри. Вони звідкись взяли і вийняли 300 якихось мільярдів євро на фіксацію того процесу збалансування. Ну я так зрозумів, що в нас нема звідки вийняти, тому що ті гроші вже вкладені в чиїсь маєтки в якійсь Конче-Заспі. Тобто їх взяти нема де. Якщо їх нема де взяти, значить той народ приречений, значить про нього не думає ніхто в тій країні з тих всіх, що ми вибирали. Ми так переживали, ходили на вибори, ходили на Майдан стояли, одні стояли, другі не стояли. У нас найбільша біда, що постійно відвертають увагу української аудиторії від серйозних політичних бід, які у нас відбуваються -  забороняють в ефірі пісні, заборонили серіал Леся і Рома, визнали його аморальним... Тобто вони провокують постійно ситуації, які в людей постійно відволікають увагу. І найгірше, що вони роблять - вони ділять той народ на дві половини. Та пофіг, хоч чотири половини. Людина, що хоче? Їсти, тепла і спокою. От і все, в принципі, три речі, які абсолютно кожного задовольнять навіть на найгіршому етапі. Тепло, їжа, спокій, а потім вже величезна кількість інших складових частин. Як можна собі дозволити ходити голосувати за тих, хто в нас краде, або нас виживає з того світу. То є виживання, просто-напросто. Тобто вони до такої степені вже зажралися і не думають про той піпл український! От тому і довели до такої ситуації. І побачиш, буде якась така серйозна заворуха, все-одно то ті, що мають бути винні, вони чухнуть на якісь Панами, ще кудись, посидять собі, то всьо утрясеться, приїдуть і знов будуть тут керувати. Нас просто привчили своїх супостатів "лєлєять", ми їм помагаємо цвісти і пахнути. А я от не хочу, щоб такий процес був. І тому є та пісня. Я маю змогу крикнути голосніше, ніж інші, от я і кричу.

Своїм звучання пісня нагадує Cure зразка 80-х років. Це спеціально так зроблено?

Я хотів такого саунду, щоб пісня нагадала комфортні для всіх 80-ті роки. От я не знаю, чим вони були комфортні, але вони були чомусь комфортні для всіх. Чи то вже витав у повітрі кінець совка, і всі чекали, що от скоро все поміняється, буде класно… Але я чомусь такого комфорту внутрішнього і зовнішнього не пам’ятаю ні за який період свого життя. Недарма ті дискотеки 80-х зараз роблять. Та музика 80-х вона якась надкомфортна. І той Cure, він не такий як «кюри» теперішні. Він, власне, Cure 80-х, саунд якого я використав у тій пісні, щоб людині було комфортно слухати той недобрий текст на адресу політиків, і щоб вона їм легше зайшла, щоб вони собі обдумали під ту музику комфортніше той складний матеріал, який я їм доношу до свідомості.

То може є сенс вивісити пісню для вільного завантаження десь?

Я думаю, що вона буде вільною до звантаження не тільки з нашого офіційного сайту, але й з багатьох інших. Я говорив вже з колєґами, які займаються поширенням музики в Інтернеті і вони сказали, що всі ті піратські портали будуть нею переповнені. Вся та наша аудиторія, всі люди мусять зрозуміти – хоча би раз кожен гавкне і їм стане страшно. Якщо я гавкаю один - ніхто боятися не буде. А 40 мільйонів то є настільки багато народу, що якщо той гавкіт підніметься, то обісреться будь-хто і здасть аналізи за цілу Коча-Заспу. І я би дуже хотів, аби пісня звучала просто з кожної розетки.

А назву спеціально зробив такою двозначною?

Та, вона двояка. "Тепла Зима В Тій Країні Навіть Снігу Нема". Тобто іронія в тому, що Бог обділив ту землю навіть снігом з таким відношенням до неї можновладців. Ну і тепла зима - я думаю жителі Києва розуміють, що я мав під теплою зимою, коли вирубали теплу воду і газ. Так що хто як хоче – так собі розуміє.