15:48   30 Червня 2008

Від ФДР Радіоцентру: Вадим Карп’як
Від виконавця: Кузьма Скрябін
Дата інтерв'ю: 19/06/2008
Розшифрування інтерв'ю: Міла Речич

Почнемо з того як виникла ідея Пающіх Трусов.

Одного вечора я сів переаранжовувати пісню Наталі Могилевської, яку вона попросила, щоб я зробив на свій лад. Але так до того справа не дійшла. І тоді мені бахнула ідея, що треба зробити пісню Пающіє Труси, яка б висміювала цей феномен музики, який ми називаємо «пающіє труси». Музика виникла дуже швидко: я взяв собі за основу стару пісну американського репера Тоун Лока (Tone Loc), яка називається Funky Cold Medina. Вона трохи примітивна, по-моєму, Лок у в’язниці її записував. Така тиж-ту тиж-ту тиж-ту тиж-ту тиж-ту жжжжж А Funky Cold Medina. Тобто він собі щось мурчав і там час від часу така гітара фузова грала. І за прикладом цього треку я і вирішив зробити Пающіє Труси. Швиденько накидав текст і подзвонив Бебешку, кажу: «Чувак, от дивись от така пісняра є». А він мені: «Давай зробимо групу. Якщо ви будете самі співати цю пісню, воно не дасть сильного ефекту. Давай зробимо групу, яка буде от реально стібати те все діло». І десь місяць вся та ідея зріла.

За цей час демо-версія треку розійшлася по людях, я знаю навіть, що МТС продавало її на рінґтони. Тому що до мене прийшов рахунок за мобільний телефон, а він приходить з рекламками, дивлюся «Пающіє Труси» Скрябін. Офігенно! Але воно одне одному не заважає. І ми від самого початку задумали, що то буде група Пающіє Труси і цілий диск, який буде спрямовано на те, щоб постібатися з українського шоу-бізнесу, тобто з його не інтелектуального боку. Ми вирішили продемонструвати, що будь-які п’ятеро дівчат з вулиці, буквально через півтора місяці активної розкрутки можуть стати на одному рівні з мегазірками. При цьому не маючи голосу, нічого не петраючи в хореографії, без всяких стилістів та костюмерів. Тобто ми беремо з Бебешком п’ять дівчат, додаємо до них ще Саню-бухгалтера, якого вже почали називати «Бюстгальтер» і ці п’ять чувіх просто-напросто ведуть себе по-хуліганськи на концертах, зачіпають народ, обливають його водою. Така собі хуліганська банда, яка буде робити патанатомію нашій примітивній українській естраді. Але щоб на групу звернули увагу, то ми вирішили, що у першій пісні з’явлюся я. Тобто це буде Пающіє Труси feat. Скрябін. Скрябін фактично виступає тільки у приспіві, а Пающіє Труси валять цілий текст.

Тобто ти виступаєш продюсером?

Я би не хотів себе називати продюсером. Я його придумав. Але я не можу сказати, що його продюсую, тобто я не можу поставити себе на рівні з Нікітіним, з Фальосою чи Ліхутою. Ці дядьки стратегічно прораховують шлях свого продукту, я ж цього не роблю. Для мене головне, це струсонути тим болітцем, зробити якийсь рух, щоб наші діти могли включити телевізор і знайти для себе щось інтелектуальне. Я не хотів би, щоби моя мала ходила і наспівувала тексти SMS чи ВіаГри, а волів, аби вона наспівувала тексти аля Бйорк, чи хоча б Аланіс Морісет.

А чи будуть використовуватися у наступних треках уривки з пісень яскравих представників цього, як ти називаєш, примітивного шоу-бізнесу?

Так, у принципі ми так і задумували. Тобто перший пілотний синґл, він ніби декларує присутність групи на сцені. Там все ясно: «Хлопці скидайтеся баблом, ми робим нову групу, вам офігенно повезло». От - є патанатомія шоу-бізнесу. А от всі наступні пісні, наприклад, Продюсера Кровать, там вже 100 процентів будуть нарізки. Ми будемо вибирати найпримітивніші моменти, які присутні у піснях наших поп-зірок, і на основі цього будемо створювати наші треки. Тобто це буде така собі радіоверсія фільму Голий Пістолет. Так як вони стібали американський кінематограф, так само ми спробуємо стібанути український шоу-бізнес.

А ви не боїтеся скандалу з тими, кого стібатимете?

Мені абсолютно по цимбалам, будуть ці скандали, чи ні. Я поставив собі ціль, і я ту ціль буду переслідувати, тому що я патріот своєї країни і мене не «вставляє» те, що я чую в ефірі. Тобто ми серйозна багата країна, чудовий і добрий народ якої заслуговує на кращий підхід до себе з боку мас-медіа. Треба поважати свою аудиторію, а не годувати її різним мотлохом.

Повернімося до вашої пісні і дітей. Їм не зарано буде її чути?

Ні, не зарано. Там немає ніяких матюків, там немає ніяких гострих слів, там справжня правда життя. Тобто отой весь підхід, який використовує український шоу-бізнес, у цій пісні змальований від а до я.

Яким чином ви відбирали учасниць групи. Ти був до цього причетний?  

Ні, я не був причетний, я абсолютно поклався на смак Вови Бебешка. Тобто він старий панк, йому можна довіряти. І він, ризикуючи ще раз потрапити на операційний стіл, на шунтування аорти, відібрав з 400 дівчат п’ятьох. Ми їх повозили із собою на концерти, бо я не знав, що від них хочу. Потім я зрозумів, що то мають бути агресивні чувіхи, які можуть постояти за себе перед злими язиками. І вони прекрасно розуміють свою місію. Ми вибирали у першу чергу таких, які можуть критикувати самих себе. Тобто вони також розуміють, що у принципі нічого не петрають у музиці і виходять на велику сцену, ще й женуть на всіх навколо. Вони готові самокритично ставитися до себе, тому що людина, яка критикує когось і не може критикувати себе – дебіл. А вони можуть то зробити, і тому вони нам абсолютно підходять.